Життя та смерть – вони такі близькі між собою.
Де істина, а де брехня з часом дізнаємось з тобою.
Ніхто не знав яким останній крок буде,
Коли у Бабин Яр ішли на смерть невинні люди.
Ми будем пам’ятать лиху годину.
В очах лиш страх, на серці жах,
Як уявляю цю картину.
Там не жаліли ні старого, ні дитину,
Людей вели, на вірну смерть вели,
І намагалась врятувати мати немовля.
Від тих подій, що в Бабинім Яру були
Здригнулась аж до неба вся Земля!
З цього віршу розпочалась виховна година 28.09.2017 в групі № 06 та 07 (Оператор комп’ютерного набору. Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних) з майстром в\н Кішко Ксенією Вікторівною на тему «Бабин яр – ми пам’ятаємо».
Трагедії Бабиного Яру є нагодою не тільки згадати жертв війни та Голокосту, але й вшанувати героїв опору нацизму, виховувати молодь на прикладах взаємоповаги між народами, духовного подвигу заради рятування життя людей.
Бабин Яр – урочище на північно-західній околиці Києва. Простягається від вулиці Фрунзе в напрямку вулиці Мельникова між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги. 76 років тому в київському Бабиному Яру трапилася трагедія, про яку знають далеко за межами України. Десятки тисяч євреїв, включаючи маленьких дітей, були розстріляні за два дні – 29 та 30 вересня 1941 року. Також у Бабиному Яру розстрілювали учасників українського підпілля.
Перегляд фільму під назвою «Трагедія бабиного яру», викликав у учнів сум, співчуття та віру в те, що такого більше не трапиться.
Майстер виробничого навчання Кішко К.В.
