Радіаційна небезпека
Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху сильні руйнування на значній території.
Дії при загрозі виникнення радіаційної небезпеки
- При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.
- Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
- Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.
- Зменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини закрийте.
- Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одяг, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
- Перед виходом з приміщень від’єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.
Дії у разі раптового виникнення радіаційної небезпеки
- Отримавши повідомлення про радіаційну небезпеку, негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів, заглиблені укриття (підвали): 3 покриттям із дерева – у 7 разів, покриттям із цегли або бетону – у 40-100 разів.
- Не панікуйте. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.
- Зменшіть можливості проникнення радіаційних речовин у приміщенні.
- Проведіть йоду профілактику. Йодистий калій слід вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою і раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 0.04г на один прийом, дітям від двох років та дорослим – по 0.125г на один прийом. Водно- спиртовий розчин йоду слід приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб дітям до двох років – по 1-2 краплі 5%-ної настоянки на 100 мл молока (консервного) або суміші для годування, дітям від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на склянку молока або води. Наносите на шкіру рук настоянку йоду у вигляді сітки і раз на день протягом 7 діб.
- Уточніть місце збору для евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
- Швидко зберіть необхідні документи, цінні речі, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у валізу, що щільно закривається.
- По можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення
- Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-водо і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи.
- З прибуттям на нове місце перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно: зніміть верхній одяг ставши спиною проти вітру, витрусіть його, повісьте одяг на перекладину, віником або щіткою зметіть з нього радіоактивний пил та змийте водою, обробіть відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.
- Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню
Це важливо:
- Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігшійся у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення або консервацію, не вживайте овочі, які росли на забрудненому грунті, не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовищах.
- Не пийте воду із відкритих джерел та з мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
- Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
- У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням мийних засобів.
- У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості обов’язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання – протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи проти пилову пов’язку, зволожену марлеву пов’язку, хустинку або будь-яку частину одягу, для захисту шкіри – спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидку, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.
ВСЕ, ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ЯДЕРНИЙ ВИБУХ.
За останній місяць Росія посилила ядерний шантаж щодо України. Українські та світові експерти попереджають про загрозу застосування тактичної ядерної зброї. Отже, ми підібрали матеріли, що містять знання про наслідки ядерної хвилі, принципи дії тактичних ядерних боєприпасів, наслідки для населення та дії, щоб урятуватися.
(все про ядерну зброю пояснював вчитель фізики, YouTube-блогер, автор підручників, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine Віктор Павло)
Отже, що таке тактична ядерна зброя?
Ядерна зброя (ЯЗ) поділяється на стратегічну й тактичну, залежно від потужності ядерного боєприпасу. Вважається, що межа між тактичною та стратегічною ядерною зброєю — 100 кілотонн. Тобто, потужність тактичного ядерного боєприпасу співмірна з потужністю звичайного тротилу. Отже, бомба у 100 кілотонн має такий самий вихід енергії, як звичайна тротилова бомба у 100 000 тонн.
Що менша ядерна боєголовка, то менший радіус ураження.
Якими шляхами можна доставити ядерну зброю в місце ураження?
Скинути з літака (так було в Хіросімі та Нагасакі) або запустити з корабля.
Запустити з крилатою ракетою типу Калібр, Іскандер.
Устаткувати ядерною боєголовкою звичайний артилерійський снаряд. Наприклад, радянська система Калібр 152 мм може нести ядерний заряд потужністю 0,4 кілотонни. Гармата з калібром 203 мм може вдарити ядерним зарядом 0,8 кілотонни. А гармата Тюльпан з калібром 240 мм може вдарити зарядами аж до 2 кілотонн. Щодо дальності можливого ураження цілі, то найбільш потужні гаубиці можуть стріляти на відстань близько 40 кілометрів.
Який радіус ураження тактичною ядерною зброєю?
Радіус ураження тактичного ядерного озброєння потужністю 0,4 кілотонни — близько 15 кілометрів. Але це не означає, що в цьому радіусі все буде випалено дотла. Якщо людина перебуває поза 15-кілометровою зоною, вона залишається ціла-здорова, а військові можуть продовжити там воювати.
Як змоделювати ядерний вибух онлайн
На ресурсі NUKEMAP https://nuclearsecrecy.com/nukemap/ можна обрати місто, потужність ядерного заряду та змоделювати в онлайн-режимі ядерний вибух саме на конкретній місцевості. Буде чітко видно всі зони ураження та шанси на виживання залежно від того, наскільки ви далеко чи близько від епіцентру вибуху.
Наземний ядерний вибух. Основні фактори ураження:
- Ударна хвиля: 50% енергії від вибуху піде саме на неї. У радіусі кількох кілометрів будуть зруйновані навіть найбільші чи найзахищеніші споруди (ДЗОТи, бункери, висотні будівлі).
- Радіоактивне зараження. Воно є особливістю саме наземного вибуху. З грунту, що вилетів у повітря після детонації заряду, формується воронка. Цей грунт містить радіоактивні речовини. Після вибуху там з’явиться цілий букет елементів: цезій, йод… До слова, йод шкідливий тим, що накопичується в щитоподібній залозі людини й може її зруйнувати. Саме тому для профілактики буде сказано прийняти в конкретний проміжок часу препарат «Калію йодид». Він насичить собою щитоподібну залозу й не дасть поглинути радіоактивний йод. Важливо: дочекайтеся вказівок влади та в жодному разі не займайтеся такою профілактикою самостійно.
- Світлове випромінювання. Не настільки страшне, як під час повітряного вибуху. Більшу частину світлового випромінювання приймуть на себе будівлі.
- Радіоактивний пил. Людям треба конче захистити органи дихання, аби цей пил не потрапляв усередину організму, адже так відбуватиметься його зараження.
- Проникаюча радіація. Її вплив дуже швидко припиняється після наземного вибуху — поглинається, в основному, найближчими будівлями.
- Радіоактивний дощ. Багато пилу піднімається в повітря та викликає конденсацію водяної пари над землею. Починаються надзвичайно отруйні радіоактивні опади, від яких будь-що треба сховатися.
! Якщо вас застав наземний ядерний вибух, для порятунку необхідно сховатися і чекати, доки радіоактивне зараження вщухне. Тобто, коли розпадеться більшість радіоактивних елементів. Уже через 10–12 годин рівень радіації спаде в рази, тож якщо ви перебували в поганому укритті й поряд є краще — варто туди перебратися. А через одну-дві доби вже можна буде виходити з укриття для евакуації. Якщо ж ви хочете жити/воювати на цій території, треба буде зачекати ще як мінімум 7–10 діб.
Ядерний вибух у повітрі. Основні фактори ураження
Він використовується тоді, коли необхідно уникнути радіоактивного зараження місцевості — наприклад, для продовження на ній бойових дій.
- Світлове випромінювання. Дуже потужне саме під час детонації ядерної бомби в повітрі — зазвичай це висота 1,5–2 кілометри. Осліплює всіх і все навкруги. Це той випадок, коли «день може настати посеред ночі».
- Ударна хвиля. Поширюється на більшу відстань, ніж під час наземного вибуху, але не настільки руйнівна.
- Проникаюча радіація. Вона складається з гамма-випромінювання та потоку нейтронів. Від гамма-променів людину можуть добре захистити важкі метали. Наприклад, якщо сховатися за листом свинцю товщиною 1–2 см чи 3-сантиментрової сталі, це поглине половину гамма-випромінювання. Отже, військові, які під час вибуху перебувають у танках, добре захищені від впливу гамма-променів. Із нейтронами складніше. Ці підступні частинки не мають електричного заряду, їх не відштовхує ядро атома. Тож нейтрони проникають одразу в ядра атомів тієї ж броні чи інших речовин та цим перетворюють їх на радіоактивні ізотопи. Ця вторинна радіоактивність дуже шкідлива. Як же людям захищатись від нейтронів? Потрібно використовувати легкі елементи — наприклад, берилій. До речі, звичайна вода теж чудово поглинає та уповільнює нейтрони.
- Електромагнітний імпульс. Це своєрідна суперблискавка. Вся електроніка виходить з ладу під дією цього імпульсу, особливо напівпровідникова.
