«Військо можна перемогти –жінку ніколи» (П.Загребельний)
З нагоди святкування 75-ї річниці визволення міста Запоріжжя від нацистських загарбників та Дня захисника України, в Запорізькому вищому професійному училищі було організовано та проведено тематичний захід «У перемоги жіноче обличчя», на який були запрошені діти війни Запорізької Ради ветеранів Вознесенівського району: Бурляй Олена Федорівна, Надточій Алла Пантелеївна та Коломиєць Лідія Олександрівна.
Формування національної ідентичності молоді відбувалось на кращих прикладах мужності і звитяги учасників Другої світової війни, про яку розповідала соціальний педагог Сєргєєва Олена Анатоліївна та ділились спогадами Олена Федорівна та Алла Пантелеївна.
Учні переглянули відеоролик «Визволення Запоріжжя» (з архіву бібліотекаря Білогорохової Г.Ф.), та вшанували хвилиною мовчання пам’ять тих, хто звеличив Українську землю, чиї імена викарбовані на обелісках.
У довічному боргу наше покоління перед тими ветеранами війни, які пройшли через тяжкі роки війни. Усе менше їх залишилося в життєвому строю, але пам’ять про них буде жити у наших спогадах.
Кажуть, що війна – це не жіноча справа. Зате перемога – завжди жіночого роду.
Жінки завжди були берегинями сім’ї і духовності. Саме це нам і продемонстрували наші гості – вокальний ансамбль «Вознесеночка» Ради ветеранів Вознесенівського району, які разом зі своїм керівником Красніковим Геннадієм Вікторовичем запалили в серцях хлопців та дівчат повагу до дівчини, жінки, матері, бабусі та виховували любов до нашої Батьківщини.
Для ветеранів та всіх присутніх на заході, керівник гуртка Калачова Олена Юріївна підготувала разом з гуртківцями вірш, який прочитав Козак Рустам та пісню у виконанні Найденко Олени «Це мій рідний край», якою, під гучні оплески, було завершено захід.
Учні групи № 11 (професія «Декоратор вітрин. Флорист», майстер Гудзь А.Ю.) від щирого серця вітали ветеранів війни квітами, зробленими власноруч, та листівками, які особисто підготувала голова Волонтерської групи «Лідер» ДНЗ «ЗВПУ» – Соснова Анна.
У житті є пам’ять, що ніколи не вмирає,
Із забуття нетлінно повертає.
Є людський біль, і честь, і слава,
Їх забувать не маєм права.
Немаєм права на байдужість і на скупість,
Не маєм права на осудження і сміх,
Усім прийдешнім передати мусим,
Що забувать героїв – просто гріх!
Соціальний педагог Сєргєєва Олена Анатоліївна
