Швидко спливає час, вже закружляла хуртовина останні осінні листочки, зірвала з дерев і не пожалкувала про це, бо потрібно було місце звільнити, для шикарного білого сніга, який обійме кожне, навідь саме маленьке деревце, дорогоцінним білим хутром, якому позаздрить навіть сама вибаглива модниця! Такий вже порядок у зими! І уся земля прагне до цього.
Кожна пора року має свою, неповторну чарівність – весною ми радіємо першому проліску, літом насолоджуємось теплим сонечком та ласкавим моречком, а тихе завмирання осені захоплює нас бурхливістю гарячих фарб. Ну а холодна, морозна зима чарує людей своїм білим покровом, щиро оздобленим дорогоцінними оксамитами. Вони ніби граються з тобою, заманюють пошепки: «… ось, візьми нас, скільки бажаєш, все твоє!». Береш, любуєшся сяйвом грайливимх кристалів, деякий час, навідь, відчуваєш себе володарем не чуваного багатства, якого ніколи не мав при собі! І кожного разу, коли смарагди перетворюються на холодну воду, яка витікає між пальців,щоб знову перетворитися на коштовності, відчуваєш розчарування, яке може тягнутися, за людиною, з самого дитинства, через усе життя…
Кожна людина має своє ставлення до пор року, але флористи, можливо, це та мистецька категорія людей , яка найбільш чутливо відчуває усі зміни природи, і не тільки відчуває, але і реагує на них. І дуже великою відрадою для них є те, що вони свої емоції можуть висловити не тільки за допомогою слів, але і за допомогою мистецтва складання композицій з матеріалів, якими так щиро обдарована земля.
Учні ІІ курсу, групи № 11, за професією «Декоратор вітрин. Флорист», є не тільки учнями, які здобувають творчу професію Флориста, у ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище», але їх ще можна назвати і молодими дослідниками творчих можливостей найвищого митця – природи!
На уроках з флористики, з предмету «Спеціальна технологія», викладачем якого є Прокоф’єва Анжела Миколаївна, вони здобувають не тільки теоретичні знання, але і вчаться творчості у самої «Матінки» природи, користуючись її ж засобами декору, але тільки по новому і по своєму!
Так, відчувая приближення зими, Іна Чигарова виготовила флористичну композицію з шишок, жолудів, каштанів та горіхів, які, ніби рухаючись по колу уособлюють у собі життєвий рух. Життєвий рух, де кожний природний елемент має своє значення і місце, і в усьому цьому, як завжди, існує продовження життя, яке символізує пташка, з малими пташенятками у гніздечку, а житні колоски відповідають життєвій силі, і філософському розумінню того, що це життя буде тривати і надалі!
А ось Вероніка Колодій виготовила осінній Ріг Достатку, намагаючись таким чином виспівати щирість Української осені, яка причарувала нас не тільки своєю красою, але і одарила людей стальками плодів, що і на зиму висточить!
Олександра Денисенкоі Оксана Синенко, за допомогою сухих квітів, склали ліричну настінну композицію, в якій виспівується маленька пташечка, яка не дивлячись на прохолодні дні, продовжує висиджувати своє потомство, намагаючись зігріти майбутніх пташенят своїм теплом! Цією роботою дівчата намагалися віддати шану материнству – ми, жінки, як і та пташечка, кожну свою хвилину здійснюємо багатовіковий материнський подвиг. Так було, так є, і так буде і на далі!
Працювати було цікаво не тільки юним флористам, але і викладачу – Прокоф’євій Анжелі Миколаївні, яка, не дивлячись на свій багаторічний досвід практикуючого флориста, розуміє, що кожна робота, незалежно від того, скільки років людина працює в цієї галузі – є неповторною, а тому, все, як перший раз – і цікавість, і хвилювання, і захопливість від гарно виконаної справи!
Підсумками своєї праці залишилися задоволені усі! Красиві роботи, високі оцінки, гарний настрій! Можно собі трішечки і веселощів дозволити, ми ж жінки все таки! Така собі невеличка фото – сесія. Після добре виконаної справи вона ще нікому не завадила, а у перерві ще і побешкетувати можно! Трішечки. Ось так.
Що вийшло? Дивитись самі!
І, поки ще можно щось видобути з під земельки, а ну ж бо скоріше, долучайтесь і самі до красивої справи! Вийде у усіх! І наснаги вистачить, і красивеньке зробиться! Бажаннячко було б тільки, навіть і час знайдеться!
Я це точно знаю!
Бажаю усім доброго здоров’ячка і ніколи, ні при яких обставинах не здаватися, а тільки рухатися вперед, зустрічаючи добрих людей, даруючи самим добро, бо воно обов’язково повертається до свого хозяіна!
З повагою до усіх, голова методичної комісії професій художнього напряму, викладач і художник, Прокоф’єва Анжела Миколаївна.
