Війни бояться усі покоління людей. Що може бути страшніше? Вона несе лише страждання та горе. Ці болючі події зачіпають усі сфери життя, а особливо відбиваються на якості навчанні. Під час війни навчання має багато особливостей. Відбуваються зміни в організації освітнього процесу, які зазвичай мають негативний характер, бо люди постійно перебувають у стресовому стані, вимушені багато часу перебувати у сховищах, або взагалі покидати свої домівки.
Ось і у нашому рідному Запоріжжі настали важкі часи, коли навчання вимушено здійснюється у дистанційному режимі. Але як же можна опанувати академічний живопис дистанційно? Чи можна говорити про ту високу якість набуття знань та практичних навичок з предметів «Живопис», «Рисунк», яку здобувачі освіти ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище» впевнено опановували до початку військових дій?
Наша відповідь – «ТАК»! Педагогічні працівники училища, що здійснюють підготовку з професій художнього напряму, постійно намагаються знаходити засоби, які можуть максимально наблизити дистанційну освіту до якості очної. Для цього ретельно підбираються завдання, у доступній формі викладається навчальний матеріал, знімаються відео майстер-класи, влаштовуються Meet конференції, тощо. Але живого спілкування викладача із учнем, коли наставник може підійти до малюнка, «поставити руку», допомогти змішати необхідний колір, практично вказати на помилки безпосередньо на самому аркуші, ніхто і ніщо замінити не може!
Так як же бути учням та викладачам? Як продовжувати навчання? Ворог хоче знищіти українців не тільки фізично, але і морально. У місті складається небезпечна ситуація. Постійні ракетні атаки на промислову та цивільну інфраструктури змушують людей, хвилюючись за своє здоров’я та життя, ховатися по безпечних місцях, терпіти незручності. В такі часи думати про навчання важко! Але цього і потрібно ворогові – позбавити волі, бажання мислити, здобувати знання. Та українці не здаються! Наші діти хочуть навчатися, бо розуміють, що зупинятися неможна, потрібно бути сильними, адже після перемоги Державі знадобляться освічені, творчі спеціалісти.
Розуміючи це, батьки здобувачів освіти 2 курсу групи № 10 за професією «Живописець. Флорист» звернулися до адміністрації училища із проханням дозволити викладачу предметів «Живопис», «Рисунок», «Технології виконання художніх робіт» Прокоф’єву Євгену Олександровичу, проводити консультації для їх дітей очно, але у безпечному місці – приміщенні тимчасового укриття ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище». Завдяки зусиллям директора училища Кондратьєва І.І, адміністрації, працівників, які протягом усього літа виконували велику роботу по приведенню тимчасового укриття до ладу, тепер там можна проводити такі необхідні для професій художнього напряму консультації.
Прокофєв Є.О. із відповідальністю та любов’ю ставиться до своєї роботи. У мирні часи в його майстерні завжди перебувало багато юних художників. Зазначимо, що і сьогодні його онлайн уроки, крім іншого, містять авторський мультимедійний контент, що він записує для учнів, вкладаючи частинку своєї душі і майстерності. Але коли випала нагода зустрітися із своїми вихованцями віч-на-віч, то дуже зрадів, бо і вчитель, і учні вже давно скучили один за одним: накопичилось багато питань, хотілося багато чим поділитися, обмінятися думками і проблемами. Та не можна гаяти час! Ці безцінні години спілкування, навіть у таких складних умовах, потрібно було витратити на такі цінні поради, які може надати педагог та творчий професійний художник. Тимчасове укриття для проведення уроків з художніх предметів для здобувачів освіти ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище» стало дійсною знахідкою. Навіть під час дії повітряної тривоги можна спокійно працювати над завданням, виконанням конкурсних робіт, не потрібно нікуди бігти, та ні за що хвилюватися, повністю зосереджуючись на поставленному завданні.
Віримо, що повернуться ті часи, коли наставник разом із вихованцями зможуть спокійно, із користю проводити час на пленері, робити замальовки, малювати яскраві краєвиди рідного міста, дивуючи своєю майстерністю оточуючих. А ще, зустрівшись галасливим гуртом на березі величного Дніпра, підсмажити смачнюсіньки ковбаски, удосталь насміятися, а потім говорити та малювати, малювати та говорити… Такі зустрічі залишаються в пам’яті на все життя.
Ми ще помилуємось нашою легендарною Запорізькою осінню. А поки нам потрібна витримка, сила волі, натхнення займатися улюбленою справою та творчістю, яка допомагає пережити важкі часи! А ще, – віра в перемогу та наших захисників.
Голова методичної комісії професій художнього напряму
ДНЗ «Запорізьке ВПУ», Анжела ПРОКОФ’ЄВА
