Конвенція про права дитини та національне законодавство служать мірилом у цьому питанні, установлюють чіткі цінності, дають пояснення фактів насильства та окреслюють систему дій професійних груп, типово причетних до цієї проблематики. У Конвенції ООН про права дитини зазначено, що жорстоке поводження з дітьми – це всі форми фізичного або емоційного поганого поводження, сексуальне насильство, відсутність піклування, торгівля чи інші форми експлуатації, які здатні призвести чи призводять до фактичної шкоди для здоров’я дитини, її виживання, розвитку чи гідності в контексті відповідальності, довіри чи влади . У правовій базі України визначення насильства, яке є складником жорстокого поводження з дітьми, представлене Законом України № 2789-ІІІ „Про попередження насильства в сім’ї”. У статті 1 „Визначення термінів” виділено види насильств: ·фізичне насильство – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі й гідності; сексуальне насильство – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру щодо дитини, яка є членом цієї сім’ї. Поняття „сексуальне насильство” містить не лише зґвалтування, а й сексуальні домагання, непристойні пропозиції, а також будь-які образливі дії, що мають сексуальний характер; психологічне насильство – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю; економічне насильство – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я .
Діти, які живуть в умовах сімейного насильства, демонструють схильність до депресій, високий рівень імовірності стресу, виразні істеричні або депресивні симптоми. Вони часто пропускають заняття (зокрема через нездужання). Такі діти відзначаються високим рівнем ризику алкоголізації та наркотизації, пределінквентною та делінквентною поведінкою, зухвалою сексуальною поведінкою, дромоманією (патологічною схильністю до мандрів, бродяжництва). Найбільш типовими наслідками насильства в сім’ї стають такі поведінкові вияви в дітей (і саме на них найчастіше скаржаться вчителі та батьки): бійки, конфлікти з оточенням, низька успішність, пропуски уроків без поважних причин, незвичайна замкненість. До емоційних проблем таких дітей можна віднести підвищену агресивність, переважно погіршений настрій, високу тривожність та наявність страхів, нестійкість почуттєвої сфери, легке коливання емоцій та їхня надмірна сила, часто неадекватна ситуації (лють або істеричні ридання у відповідь на незначні зовнішні подразники).
Саме тому педагогічний колектив проводить велику роботу щодо виявлення та надання соціальних послуг разом з районними, міськими центрами соціальних служб для сім,ї , дітей та молоді , Службами по справах дітей. Проводяться виховні години в групах та гуртожитку, індивідуальна робота , тренінги з учнями та педагогами. В інформаційних куточках груп та училища розміщена додаткова інформація та телефони довіри.
Мудрий цар Соломон багато століть тому сказав, що добро прославляє людину, а зло принижує. Тож давайте будемо добрішими один до одного. Бажаю всім вам тільки добра, злагоди та благополуччя.
Заступник директора з НВР Хімченко Наталія Юріївна
