Життя та смерть – вони такі близькі між собою. Де істина, а де брехня з часом дізнаємось з тобою. Ніхто не знав яким останній крок буде, Коли у Бабин Яр ішли на смерть невинні люди. Ми будем пам’ятать лиху годину. В очах лиш страх, на серці жах, Як уявляю цю картину. Там не жаліли ні старого, ні дитину, Людей вели, на вірну смерть вели, І намагалась врятувати мати немовля. Від тих подій, що в Бабинім Яру були Здригнулась аж до неба вся Земля!
З цього віршу розпочалась виховна година 30.09.2022 в групі № 19/22 «Оператор комп’ютерного набору. Адміністратор» майстром в\н Кішко Ксенією Вікторівною на тему «Бабин яр – ми пам’ятаємо».
Трагедії Бабиного Яру є нагодою не тільки згадати жертв війни та Голокосту, але й вшанувати героїв опору нацизму, виховувати молодь на прикладах взаємоповаги між народами, духовного подвигу заради рятування життя людей.
Бабин Яр – урочище на північно-західній околиці Києва. 81 років тому в київському Бабиному Яру трапилася трагедія, про яку знають далеко за межами України. Десятки тисяч євреїв, включаючи маленьких дітей, були розстріляні за два дні – 29 та 30 вересня 1941 року. Також у Бабиному Яру розстрілювали учасників українського підпілля.
Перегляд фільму під назвою «Трагедія бабиного яру», викликав у здобувачів освіти сум, співчуття. У цей день скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі, співчуваємо болю та втраті. Нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повториться!
Будемо пам’ятати…
Майстер виробничого навчання Ксенія КІШКО
