У гуртожитку нашого училища 28.03.2018 р. пройшов бібліотечний захід, присвячений 290-річчю від дня народження Кирила Григоровича Розумовського.
Майбутній український гетьман народився в сім’ї простого козака Григорія Розума в селі Лемеші, що на Чернігівщині. Коли ж старший брат Кирила Олексій Розумовський, простий співак у церковному хорі, був помічений імператрицею Єлизаветою і незабаром став її фаворитом, життя простої української родини в корені змінилося. У 1743 році юний козак був відправлений для отримання освіти в Європу. У Берліні Кирило Розумовський осягав ази математики під керівництвом знаменитого Ейлера, потім слухав лекції у Геттінгені, Кенігсберзі і Данцигу, відвідав університети Франції та Італії і в 1745 році повернувся до Петербурга.
У 1746 року 18-річного Розумовського призначено президентом Петербурзької Академії наук. Після 1748 року Кирило Григорович активно підтримував Ломоносова. Кирило Григорович розпорядився привести академічну лабораторію в такий стан, щоб вчений міг спокійно займатися своїми дослідами в області хімії. Ломоносов став улюбленцем графа Розумовського і користувався його підтримкою у всіх починаннях.
На Глухівській раді в лютому 1750 року за вказівкою імператриці гетьманом Лівобережної України обрано Кирила Розумовського. У своїй присязі, даній Єлизаветі Петрівні у двірській церкві, Розумовський зобов’язувався бути «вірним, добрим і слухняним рабом і підданцем і народ малоросійський до вірності і послуху приводити».
Але натомість він, як і його оточення з-поміж найпередовішої української старшини, яка свято зберігала пам’ять про часи Хмельницького, Мазепи, використав відновлення гетьманства як можливість відродження й зміцнення української державності.
К. Розумовського намагався —дістати право дипломатичних зносин, дбав про розвиток української торгівлі й промисловості, розпочав широку програму «національних строєній» реформував козацьке військо («воїнська екзерциція», за проектом полковника лубенського Івана Кулябки та інші заходи), планував відкриття університету в Батурині, сприяв розвиткові української науки (зокрема історії), літератури й мистецтва.
Захід підготувала і провела бібліотекар Білогорохова Галина Федорівна
