За віконцем рідкими крапельками стукотить дощ. По підвіконню колотить, але нібито по душі. Молочний туман заховав все те, що тішить серце людини: яскраві барви листя, тепле сонечко, на тлі синього неба. Сирість. Хтось скаже що ще й нудьга! Ну що ж, осінь залишила після себе голі , не прибрані до зими дерева. Стоять вони собі сором’язливо, прикриваючи наготу останніми листочками. Міжсезоння. Залишилися без вбрання, наганяючи сум на романтичні натури. Туга вітає в повітрі.
Але тільки не на уроці викладача спеціальних дисциплін – Прокоф’єва Євгена Олександровича! Бо він, як митець, та його учні ,майбутні художники, вміють радіти прекрасному, плануючи той настрій, який потрібно! Тому, всупереч сумній погоді, на уроці «Живопис», тішать очі, граючи найяскравішими сонячними барвами два шикарних натюрморти! Справжня феєрія кольору!
Бо діяльність художника, яку ми бачимо, це відображення процесу перетворення особистого погляду на життя, досвіду, та фізичної реальності, яку митець пропускає скрізь фільтри своєї душі, і видає вже «на гора» для загального огляду.
Молоді таланти – першокурсники, учні групи № 10, професії «Живописець. Флорист», тільки-но починають засвоювати живописні техніки. І сьогоденним завданням на уроці, Євгеном Олександровичем, було поставлено написання етюду з осінніми квітами.
Два натюрморти, два погляди на красу, яка вже більше не повернеться. Бо вже панує Красуня-Зима. Вспомини про осінь, це як вдячність за миттєвості, що відійшли у минуле. Будуть інші яскравості, але це вже і зовсім інші історії!
Тому митці і намагаються «вхопити» моменти, віддати пошану красі, подякувати Господу за дар милуватися та сприймати її, черпати енергію для життя! Цьому і навчають своїх юних «Митцят»!)))
Бажаю усім не забувати насолоджуватися кожним моментом життя, бути добрими людьми, дякувати Богові за усе!
З повагою до читачів – Голова методичної комісії професій художнього напряму – Анжела Миколаївна Прокоф’єва.
