Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Минуло 35 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.
Але Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи у пам’яті народній подвиг ліквідаторів. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.
Щороку, 26 квітня в пам’ять про події 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС відзначається День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах. В цей день на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша у світі техногенна катастрофа.
На дистанційній годині спілкування, 27 квітня здобувачі освіти групи №07 за професією «Оператор комп’ютерного набору. Обліковець з РБД» разом з майстром виробничого навчання Кішко Ксенія Вікторівна, вшанували пам’ять загиблих в Чорнобильській катастрофі.
Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії. Адже ціною власного життя та здоров’я без вагань та роздумів, ви ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Усвідомлюючи всю складність ситуації, ви, нехтуючи власною безпекою, ступили назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті.
Майстер виробничого навчання Ксенія КІШКО
