Хімічна небезпека
Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом в атмосферу і вливом на прилеглу територію сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та ін. Це становить серйозну небезпеку для населення. СДОР заражають повітря, уражають органи дихання, а також очі, шкіру, інші органи.
Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.). а у разі виникнення хімічного вибуху можливі сильні руйнування на значній території.
Дії при загрозі раптового виникнення хімічної небезпеки
- Сирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал «Увага всім!». Негайно ввімкніть приймач радіо станційної мережі або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.
- При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
- Виконуйте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте. Підготуйте запас питної води, наберіть воду у герметичні посудини, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
- Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.
- Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-водо та газопостачання, візьміть підготовлені речі, надіньте засоби захисту.
Дії у разі раптового виникнення хімічної небезпеки
- Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або інших засобах оповіщення) про викид (розлив) СДОР та про небезпеку хімічного зараження, виникайте передбачені заходи.
- Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри. По можливості негайно залишіть зону хімічного забруднення.
- Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте його! Зменшіть можливість проникнення СДОР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, заклейте щілини в рамах вікон та дверей, вимкніть джерела газо та електропостачання, загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій по засобах зв’язку.
- Знайте, що уражаюча дія конкретної СДОР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості контакту, тому, якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки.
- Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у валізу, що щільно закріпляється, та підготуйтеся до евакуації. Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям. Інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
- Залишаючи приміщення (квартиру, будинок), вимкніть джерела електро-водо та газопостачання, візьміть підготовлені речі, надягніть засоби захисту.
- Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямкові вітру, та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація СДОР. Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі. ніс та рот, по можливості прийміть душ.
- При підозрі на ураження будь-яких фізичних навантажень. Необхідно пити велику кількість рідини (чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу.
- Після прибуття на нове місце перебування дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.
Надання першої допомоги при уражені СДОР
Запам’ятайте! Перша медична допомога ураженим СДОР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких СДОР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.
Надіньте на постраждалого протигаз або ватно-марлеву пов’язку, попередньо змочивши її водою або 2%-ним розчином питної соди (при отруєнні хлором), а у разі отруєння аміаком – водою або 5%-ним розчином лимонної кислоти. Винесіть постраждалого із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло.
При отруєнні хлором у разі зупинки дихання зробіть постраждалому штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промийте 2%-ним розчином питної соди або водою. При отруєнні аміаком шкіру, рот, ніс постраждалого промийте водою. В очі закапайте по 2-3 краплі 30%-ного альбуциду, в ніс оливкову олію. При необхідності відправте постраждалого до медичного закладу.
Обережно – РТУТЬ!
Ртуть – метал сріблясто – білого кольору, у звичайних умовах легко рухлива рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разу важча за воду. Температура плавлення: +38,9. З підвищенням температури випарування ртуті збільшується. Пари ртуті та II сполуки дуже отруйні.
З попаданням до організму людини через органи дихання ртуть акумулюється та залишається там на все життя.
Встановлено максимально припустиму концентрацію парів ртуті: для житлових дошкільних, учбових і робочих приміщень – 0,0003мг/м3, для виробничих приміщень – 0017.г/мЗ. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2мг/3 викликає гостре отруєння організму людини.
Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 годин: з’являється загальна слабкість, головний біль та підвищується температура, згодом – болі в животі, розлад шлунка, хвороби ясен.
Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам’яті та головний біль, в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунка. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість, з’являється головний біль, апатія й емоційна нестійкість, порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у тяжких випадках – ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а її тривалий вплив викликає навіть божевілля.
Дії персоналу та учнів, якщо в приміщенні розлито ртуть
Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:
- Виведіть із приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку.
- Відчиніть настіж усі вікна у приміщенні.
- Максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть усі двері.
- Захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою.
- Негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2г перманганату калію на 1л води), дрібніші кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою (використання пилососу для збирання ртуті забороняється).
- Вимийте забруднені місця мильно – содовим розчином (400г мила і 500г кальцинованої соди на 10л води) або розчином перманганату калію (20г на 10л води).
- Зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями, і провітрюйте протягом трьох діб.
- Утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-20 градусів для скорочення термінів обробки протягом ведення всіх робіт.
- Вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином перманганату калію підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.
Якщо об’єм розлитої ртуті більше ніж у градуснику:
- Зберігайте спокій, уникайте паніки.
- Виведіть із приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку – вони підлягають евакуації в першу чергу.
- Захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою.
- Відчиніть настіж усі вікна
- Максимально ізолюйте забруднене приміщення, щільно зачиніть усі двері.
- Швидко зберіть документи, цінності, ліки та інші необхідні речі.
- Вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах перед виходом з будинку.
- Негайно викличте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або за телефоном «101». В крайньому випадку – телефонуйте в міліцію.
Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів складна. Хіміки називають її демеркуризацією.
Демеркуризація проводиться двома способами:
- Хіміко-механічним – механічний збір кульок ртуті з подальшого обробкою забрудненої поверхні хімічними регентами (після такого способу обробка приміщення потребує посиленого провітрювання ).
- Механічним – механічний збір кульок з поверхні підлоги, (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).
Якщо ви виявили в будь-якому місці кульки розлитої ртуті, будь ласка , негайно сповістить про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, міліцію або зателефонуйте «101».
