Пленер (від франц. En plein air – «на відкритому повітрі») – правдиве відображення в живописі барвистого багатства натури, який проявляється під відкритим небом, при активному впливі повітряного простору і сонячного світла. Пленерний живопис склався в результаті роботи художників на відкритому повітрі, на основі безпосереднього вивчення натури в умовах природного освітлення, з метою найбільш повного відтворення її реального вигляду.
З кінця XIX століття і до наших днів робота на пленері лягає в основу навчання початківців живописців. Багато художників-пейзажистів, як і раніше створюють свої твори на пленері.
Практична робота по курсу «Пленер» являється невід’ємною частиною процесу навчання у тимчасовій практичній підготовці живописців та інших спеціальностей в образотворчому мистецтві та дизайні, і являється продовженням занять по Рисунку, Живопису, Композиції і Технологіям виконання художніх робіт.
Зміст програми «Пленер» націлене на формування культури творчої особистості, на прилучення молодих учнів до світу мистецтв, загальнолюдських і національних цінностей через їх власну творчість і освоєння художнього досвіду минулого. Залучення до основ образотворчого мистецтва здійснюється через практичні заняття в майстерні та на відкритому просторі. Малювання з натури природних форм, архітектури, тварин і людини є основним видом завдань під час пленерної практики. З цієї мети були проведені учбові пленери з групою № 10 за професією «Живописець. Флорист». Де учні в умовах природної натури на відкритому просторі відпрацьовували різні техніки, замальовки етюду аквареллю, рисунок історичних архітектурних споруд, урбаністичного пейзажу, фігури козаків та їх знаряддя бойового і господарського побуту. Таким чином вони доторкнулися до славетної історії, культури Запорізького Козацтва, їх побуту, старовинної архітектури, Хортицьких краєвидів та рідного Запорізького краю.
Зображення навколишньої дійсності з урахуванням впливу на натуру світлоповітряної перспективи і природного освітлення – найскладніше завдання для учнів, вірне рішення якого вимагає від них серйозних навичок по всім творчим дисциплінам.
Пленер, спираючись на отримані знання та навички з предметів: Малюнок, Технологія виконання художніх робіт, Живопис, Композиція, допомагає вдосконалювати і розвивати технічні способи роботи в цих дисциплінах. Робота на відкритому повітрі здебільшого пов’язана з виконанням нарисів етюдів, замальовок пейзажних мотивів та їх малими і монументальними формами. Молоді художники, вивчаючи об’єкти живої природи, отримують багатий матеріал у вигляді накопичувальних візуальних вражень від натури. У них поступово виникає потреба в спогляданні і неквапливому милуванні природою.
Вихід на пленер – це досить тривалий піший похід та переходи з одного місця на інше в пошуках підходящої натури або цікавого освітлення. Учні несуть з собою необхідне обладнання, це допомагає отримувати досить серйозне фізичне навантаження та тренує витривалість. Додаткове перебування на свіжому повітрі (найчастіше ми виходимо малювати в парк або на берег озера), безсумнівно, корисно для молодого організму.
На пленері учні освоюють художні особливості в роботі на відкритому просторі, вирішують поставлену педагогом завдання, вчаться вибору мотиву, грамотному компонуванні і послідовності при виконанні вправи, з урахуванням освоюваних матеріалів і додаткових технічних засобів, що застосовуються в образотворчому мистецтві.
Учениця групи №10 Біла Дар’я :
«Етюди та начерки виконані в умовах пленеру під керівництвом свого викладача Євгенія Прокоф’єва, надихнули мене на створення композицій до диплому, де буде відображена тематика нашого історичного минулого. Також більшість учнів групи проникли цією історичною атмосферою та з великим натхненням виконали пленерні роботи, складні композиції на історичну тематику Запорізької старовини».
| Робота «Козацька хата» Етюд 30/40 Полотно, олія Учениці групи №10 Білої Дар’і |
З огляду на специфічні особливості живопису на пленері, як живопису на відкритому повітрі, основна мета занять спрямована на придбання і розвиток у учнів наступних знань і навичок:
-вміння сприймати натуру в великомасштабному, трьохрівневому просторі, а її зображення – в двомірному просторі на площині;
-вміння сприймати тепло-холодні відносини і відтінки в залежності від освітлення, середовища, просторового видалення планів, застосовуючи на практиці закони кольорознавства, лінійної і повітряної перспективи;
– вміння порівнювати кольори натури в їх поєднаннях по кольоровому фону, світлин, насиченості, виходячи з особливостей пейзажного живопису;
– застосування при виконанні етюдів методу роботи великими кольоровими і тональними відносинами, витримуючи загальний тонально-кольоровий масштаб, сприймаючи натуру цілісно;
– використання етюдів пленеру поряд з начерками і замальовками в графіці і в кольорі, як основний, підготовчий матеріал до поточних навчальних завдань, в тому числі по композиції, вміння створювати виразні композиційно-кольорові рішення в етюдах з натури і по пам’яті, створювати художні образи в самостійних роботах, виконуваних на основі глибокого вивчення явищ природи.
Навчальний пленер є метою адаптації людини до середовища, розвитку його навичок малюнка і живопису з підготовкою матеріалів для аудіторних робіт заданої тематики в зображенні навколишнього середовища.Наприклад, виконання пейзажу одного і того ж місця в різних сезонах, при різному освітленні, в різних манерах. На пленері важливо постійно контролювати правильну збіжність ліній в точках сходу, враховувати висоту горизонту, знаходити і акцентувати основні компоненти пейзажу, видаляти несуттєві деталі, що порушують баланс композиції. Робота на пленері робить учня більш сприйнятливим до образів середовища, розкриває його очі і розум на явища природи, робить більш повноцінним і реалістичним художнє мислення, веде від абстракції, позбавленої візуальної їжі. З розвитком навичок пленерні етюди переростають своє початкове навчальне значення, набуваючи самостійну художню цінність, чарівність безпосередності зображення і свіжості техніки.
Головний принцип навчання на пленері – це індивідуально-особистий підхід. При цьому основною формою взаємодії особистості учня з соціальним середовищем – є етюд з натури. Виконання етюдів, їх вдосконалення обумовлено принципом зростання індивідуалізації учня.
Майже всі знамениті художники казали «Натура – самий найкращий вчитель!». Це вдосконалення прийомів акварельного живопису і короткострокового начерку на пленері, при цьому особлива увага приділяється виявленню гармонії пропорцій, виразного ритму ліній, плям та локальних кольорових відносин, декоративних елементів у архітектурі, а також розвиток естетичного смаку в процесі малювання пам’ятників, архітектури, самостійної композиційно-тематичної роботи по індивідуальному робочому плану. Під час знайомства з історичними, літературно-художніми пам’ятниками створюються оптимальні умови для виховання громадянської відповідальності за збереження екологічного середовища, культурної спадщини народу, головним чином через індивідуальні завдання, самостійні замальовки і етюди пейзажних мотивів, архітектурних пам’яток.
На пленері в процесі етюдів учень повинен поступово переходити від спільної роботи з викладачем (характерною для академічної майстерні) до самостійної навчально-творчої діяльності.
Ключовим чинником в роботі з натури на пленері являється її ідея і художня спрямованість. При цьому, враховуючи характер, темперамент, здібності, звички учня, в пленерній практиці знайшли також застосування і удосконалення таких психологічно-педагогічних засобів, як настановні бесіди (створення певних уявлень про особливості тематичних етюдів з натури і можливості їх вдосконалення в самостійній практичній роботі), індивідуальні і групові (попередні і підсумкові) перегляди з подальшим обгрунтованим розбіром позитивних сторін етюдів, спеціалізовані вправи, сприяючі розвитку художнього мислення, оволодінню навичкою виразної передачі об’єкту, “швидкого схоплювання форми”, формуванню константного сприйняття величини, форми і кольору (особливо загального кольорового тону натури), уявному зображенню раніше спостережуваних об’єктів в пленері, постановка індивідуальних і колективних завдань за змістом великої теми і окремих завдань.
Пленер особливо цінний тим, що характер учня формується в житті, в творчій праці, в подоланні реальних труднощів, в напрузі духовних, моральних і фізичних сил. В процесі учбового етюду на пленері за певними умовами композиційно-тематичного планування поєднуються художнє навчання, освіта і виховання по наступним напрямах художньої підготовки : розвиток образної сприйнятливості до навколишньої дійсності, формування умінь виразне обробляти, творчо осмислювати результати переживань, спостережень і досвіду, вдосконалення здібностей до практичного втілення результатів творчої роботи на мові Рисунка, Живопису і Композиції. Саме заради цих якостей особи – художній процес націлений на те, щоб впливати комплексом пленерних умов середовища на художнє сприйняття особи.
Оскільки заняття на пленері проходить в обмеженому об’ємі часу, велике значення має систематичне самостійне заняття тих, що навчаються нарисами і замальовками на пленері. Саме вони сприяють розвитку загостреного сприйняття навколишньої дійсності, узагальненню побаченого, досягненню максимальної стислості, правдивості і виразності. Усі види нарисів (з натури, по пам’яті, уяви, комбіновані нариси) – особливо важливі для придбання навичок в умінні зображувати довкілля.
Уважне вивчення середовища і відображення стану природи – дає цінний досвід (якщо, звичайно, той, що малює дотримується реалістичної орієнтації у своєму ремеслі), накопичення колористичних співвідношень і розуміння повітряної перспективи, жвавості зображення, композиції, що живить надалі, виконані в аудиторії. Пленер розвиває предметну і асоціативну пам’ять, самостійність творчої інтерпретації натури, стиль зображення.
Таким чином, в системі навчання художнього відділення, в професії «Живописець», якій вчаться учні, значне місце займає практика з образотворчого мистецтва в умовах природи – пленер. Ця учбова практика грунтована на принципі гуманізма, високої образності і життєвої правди, виступає на сучасному етапі, як цілісний художній процес, в якому разом з навчанням живопису здійснюється формування знань і навичок, короткострокового малюнка, композиційно-тематичної роботи. Створюються природні умови для позитивного впливу навколишнього середовища на розвиток особливостей учнів.
Спеціаліст вищої категорії, викладач-методист державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище», Член Національної спілки художників України
Прокоф’єв Євген Олександрович
