Голодомор – це не просто історичнаподія, це жива рана, яка вимагаєпостійноїуваги і дослідження. Ми маємопередаватипам’ять про Голодомор наступнимпоколінням, щоб вони знали правду про цютрагедію і цінували свободу та незалежність. Нехай пам’ять про жертв Голодомору надихає нас на будівництвокращогомайбутнього для України.
Не звільняється пам’ять, відлунює знову роками.
Я зітхну… Запалю обгорілу свічу.
Помічаю: не замки — твердині, не храми —
Скам’янілий чорнозем — потріскані стіни плачу.
Піднялись, озиваються в десятиліттях
З далини, аж немов з кам’яної гори
Надійшли. Придивляюсь: «Вкраїна, двадцяте століття»
І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три»
Саме з цього уривку вірша розпочалася виховна година в ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище» в групі 01/24 «Монтажник гіпсокартонних конструкцій. Лицювальник-плиточник».
Класнийкерівник Надія Височиненко провела виховну годину, присвяченускорботі за жертвами Голодомору. Мета заходу полягала в тому, щобпробудити в учнівглибокий смуток за загубленимижиттямимільйонівукраїнців, виховатиповагу до їхньоїпам’яті та сформуватипочуттяпатріотизму. Учні, які брали участь в організації заходу, додали йомуособливоїпроникливості, зачитавши спогадиочевидцівцієїстрашноїтрагедії.
На виховній годині був присутній Заступник директора з виховної роботи Микита Мітін, який наголосив на важливість вивчення історії своєї Батьківщини з усіма її історичними подіями.
Завершилась виховна година хвилиною мовчання, де учні запалили свічки в пам’ять всіх українських людей, які загинули від голоду, несправедливості та зневаги.
Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1932-1933 років все однохвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих,хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єднувати всіх живиходним спогадом, одним сумом, однією надією.
Класний керівник: Надія ВИСОЧИНЕНКО
